Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського

Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського за свою майже столітню історію став вагомою культурною інституцією з дослідження, збереження і популяризації народної культури та мистецьких надбань Карпатського регіону.

 Заснований 1926 року з ініціативи Володимира Кобринського як перший Український народний музей в Галичині. Розташований в колишньому Народному Домі, збудованому на кошти української громадськості міста (1895-1902 рр.) за активної участі греко-католицького священика, пароха з с. Мишина Йосафата Кобринського. Музей було відчинено для відвідувачів 31 грудня 1934 р. 

Колекційні збірки музею налічують близько 50 тисяч одиниць збереження, датованих ХVII-XXI ст. Проте окремі експонати датовані ІV тисячоліттям до н. е. і представляють землеробну культуру, відому в археологічній та історичній науці під назвою «трипільська». Музейна колекція є найбільшою та найповнішою у світі збіркою гуцульського народного мистецтва і щороку приваблює до музейних експозицій 300 тисяч відвідувачів з понад 70 країн.

У 18 експозиційних залах представлені всі види традиційного народного мистецтва гуцулів та покутян: художня обробка дерева, художня обробка металу та шкіри, гончарство, декоративне ткацтво, килимарство, вишиття, одяг та прикраси. Крім традиційної народної культури, в музеї розгорнуто постійну експозицію сакрального та образотворчого мистецтва, відкрито відділ традиційних меблів мешканців Карпат, відтворено експозицію екстер’єру гуцульського житла та внутрішнього двору хати-ґражди. Завершує музейну експозицію відтворена меморіальна кімната відомого громадсько-політичного діяча, письменника Андрія Чайковського, політична та літературна спадщина якого в радянський час була заборонена.

За унікальність зібраних і збережених в умовах тоталітарних режимів колекцій та міжнародне визнання, Указом Президента України 2009 року музею надано статус національного. 

У структурі Національного музею сформовано чотири філії: Музей писанкового розпису, Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини, Яремчанський музей етнографії та екології Карпатського краю, Музей-садиба родини Шухевичів в с. Тишківцях Городенківського району. 

Філія: Музей писанкового розпису

Адреса: вулиця Чорновола, 43б, місто Коломия, Івано-Франківська область, Україна
Телефон: +380343347513
Email: pysanka@hutsul.museum
Вебсайт: https://pysanka.museum
Cоцмережі: https://www.facebook.com/profile.php?id=100069078320931

Єдиний у світі Музей писанкового розпису, що є філією Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського, було відкрито 24 жовтня 1987 р. в приміщенні церкви Благовіщення – пам’ятки архітектури кінця ХVІ ст. (1587 р.). У 2000 р. спеціально для музею  збудовано оригінальну споруду у формі яйця-писанки заввишки понад 13 м, а сам музей писанки став візитівкою міста й області, який щороку відвідує близько ста тисяч туристів з України та понад 70 країн світу. Туристів приваблює як оригінальна споруда, так і можливість ознайомитися з розмаїттям самобутніх мініатюрних шедеврів. В експозиції музею представлено близько трьох тисяч неповторних експонатів: писанки, мальованки, дряпанки, створені на курячій, гусячій, страусиній чи перепелиній шкаралупі, а також декоративні яйця, оздоблені різними техніками. Загалом музейна колекція налічує понад 12 тисяч творів. Вагома частина в збірці належить писанкам Гуцульщини та Покуття, де давня традиція писанкарства була безперервна й на основі яких формувалась колекція музею. Тож символічно, що оновлення й модернізація експозиції розпочалось із зали, де їх представлено. Завдяки реалізованому проєкту за підтримки Українського культурного фонду було повністю оновлено експозиційне обладнання й освітлення, створено відео інсталяцію та об`ємно-просторові вітражні композиції, що підсилюють емоційне сприйняття експозиції, що стала доступнішою для осіб з порушеннями зору й слуху та загалом цікавішою для відвідувачів різного віку. У колекції зберігаються писанки з усіх історико-етнографічних регіонів України та понад тридцяти країн світу, де завдяки українцям поширилось писанкове мистецтво або збереглись місцеві традиції декорування яйця як символу зародження світу й життя. Створені з напівкоштовного каміння чи прикрашені різними техніками декоративні яйця – з Індії, Туреччини, Китаю, Ізраїлю, оздоблені позолотою – з Єгипту, срібні монети-писанки – з Канади, писанки, мальованки, дряпанки, декоративні яйця – з Польщі, Румунії, Словаччини, Хорватії, Угорщини, Чехії, Німеччини, Франції…

Найдавнішою не тільки в нашій колекції, а й в Україні є 500-літня писанка, написана природними барвниками на гусячому яйці, яку було знайдено у Львові під час археологічних розкопок. Музей писанкового розпису – номінант Всеукраїнської акції «7 чудес України» (посів 8 місце), за високий туристичний рейтинг відзначений найвідомішим у світі сайтом про подорожі «TRIPADVISOR», на державному рівні визнаний туристичним «магнітом» Прикарпаття. У 2018 р. елемент «Традиція гуцульської писанки» ввійшов до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, який на розгляд Експертної ради Міністерства культури України було подано Музеєм  писанкового розпису. Упродовж року в музеї відбуваються майстер-класи з писанкарства та інших видів мистецтва, які можна відвідати за попередньою домовленістю, діють різножанрові виставки. Музей писанкового розпису дав поштовх для започаткування в Коломиї щорічного Всеукраїнського фольклорного фестивалю «Писанка», який зазвичай відбувається на Провідну неділю та впродовж двох днів об`єднує писанкарів, дослідників народного мистецтва, митців з усієї України та багатьох країн світу.

Філія: Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини

Адреса: вулиця Незалежності, 55, місто Косів, Івано-Франківська область, Україна
Телефон: +380347821643, +380968469984
Email: kosivmuzeum@gmail.com
Соцмережі:  https://www.facebook.com/kosivmuseum

Музей розташований у центрі міста, на Майдані Незалежності. Будівлю закладу місцеві мешканці називають Рабинів мур. До Другої світової війни вона належала єврейській громаді та слугувала резиденцією для рабина. Споруда привертає увагу класичними архітектурними формами і є пам’яткою архітектури та містобудування кінця ХІХ століття.

Музейна збірка налічує близько 6 тисяч одиниць. Її основою стала свого часу широко відома колекція гуцульських художніх виробів подружжя Євгена і Зої Сагайдачних, які оселилися у Косові після Другої світової війни. Євген Якович – український художник, театральний декоратор, скульптор, педагог, етнограф і колекціонер. 

Візит до музею починається з огляду виставкових залів, де щомісяця змінюються виставки сучасного мистецтва. Тут презентують свої твори живописці, графіки, скульптори, фотографи, дизайнери, колекціонери та майстри декоративного мистецтва з різних куточків України.

У постійній експозиції Косівського музею Гуцульщини до огляду відвідувачів виставлено понад 700 унікальних експонатів. Розміщені вони у чотирьох просторих тематичних залах: «Гуцульське вбрання та побут», «Кераміка», «Художня обробка дерева» та «Текстиль». Більшість експонатів датовані ХІХ – першою половиною ХХ століття. Перлинами збірки є вироби корифеїв народного мистецтва Гуцульщини: Олекси Бахматюка, Юрія Шкрібляка, Василя Девдюка та багатьох інших. Знайомство з музейними артефактами розкриває історичну цінність та безперервність традицій народних гуцульських ремесел, що існують у Косівському районі дотепер.

Родзинкою музею є унікальна інтерактивна експозиція, присвячена історії косівської мальованої кераміки. Відвідувачі можуть активно взаємодіяти з її елементами: досліджувати, торкатися руками, переглядати відео, зазирати у шухляди та скриньки, виконувати різні ігрові завдання. Зал облаштований дизайнерськими вітринами для керамічних артефактів з музейної збірки. Оригінальні вироби Олекси Бахматюка, Павлини Цвілик та інших відомих гончарів експонуються поряд з історичними світлинами та цікавими текстами.

Ще однією інновацією експозиції є її доступність для незрячих відвідувачів. Це єдина в Україні постійно діюча виставка кераміки, частково адаптована для осіб з порушеннями зору.

Сьогодні Косівський музей Гуцульщини є одним із найпопулярніших у районі центрів культурного дозвілля: музейники постійно організовують виставки, мистецькі акції, майстер-класи, інтерактивні дитячі заняття та квести. П’ятдесят років поспіль заклад  згуртовує навколо себе майстрів народного мистецтва, ентузіастів-етнографів та поціновувачів гуцульської історії та культури.

Філія: Яремчанський музей етнографії та екології Карпатського краю

Адреса: вулиця Свободи, 269, місто Яремче, Івано-Франківська область, Україна 
Телефон: +380343422208,  +380984407644
Email: yar.museum@gmail.com
Social networks: https://www.facebook.com/profile.php?id=100076014465497

У мальовничій частині Карпат, недалеко від підніжжя Говерли, де народжуються води бистроплинного Пруту, розкинулось ошатне містечко Яремче. Сьогодні – це один з найбільших туристичних центрів, у якому зосереджено цілу низку готелів, будинків відпочинку, розважальних комплексів, мистецьких ярмарків. Цьому посприяли наукові дослідження краю, які з ІІ половини ХІХ століття набирали дедалі більшого розголосу. Важливу роль у популяризації краю відіграли промислово-етнографічні виставки, однією з перших серед яких була господарсько-промислова виставка 1880 року в Коломиї. Тут вперше свої роботи презентували народні майстри краю: різьбяр Андрій Тимчук з Дори, вишивальниці Євдокія Орфенюк з Микуличина та Ганна Мисюк з Ямни, жіночі прикраси з бісеру представила Марія Філяк з Микуличина. Згодом твори гуцульських майстрів, вже у ХХ столітті, були представлені на виставці книги і преси, яка відбулася у Ворохті 1938 року. Така популяризація традиційної гуцульської культури стала поштовхом до формування у Яремчі приватної колекції Гільовського, яка нараховувала понад 700 одиниць мистецьких виробів та речей побуту гуцулів. Таким чином, у 30-х роках ХХ століття у Яремчі був заснований перший музей, а на початку 60-х років розпочалося створення краєзнавчого музею, який відкрили у 1963 році.

Метою діяльності даного музею є показ традиційної системи життєзабезпечення карпатського етносу в природних і соціокультурних умовах їхнього проживання, використання етносом природного середовища, традицій раціонального природокористування, закономірностей формування і функціонування етно- та екосистем, представлення всіх видів традиційного народного мистецтва жителів Карпатського реґіону.

За останні роки Яремчанський музей став культурно-мистецьким центром для громади та гостей міста, де резиденції можуть отримати абсолютно усі талановиті митці – вітчизняні та іноземні, де кожен охочий зможе поділитись своїм мистецтвом та знайти однодумців.