Музей етнографії та народного мистецтва повіту Марамуреш та Музей села, Бая-Маре

Музей етнографії та народного мистецтва повіту Бая-Маре є громадською культурною установою, що підпорядковується раді повіту Марамуреш. Музей знаходиться на Пагорбі квітів, у мальовничому районі міста, неподалік історичного центру. Заклад складається з двох локацій: Сільського музею та Павільйонної секції, розташованої у будівлі колишнього Літнього театру міста.

 Перед будівлею Павільйонної секції знаходиться скульптурний ансамбль відомого скульптора Віди Гези, що складається з 12 колон, що зображують фігури з Марамуреша і маски з місцевої міфології, що нагадують про різанину, скоєну 14 жовтня 1944 року відступаючими військами Хорті.

Молодіжне поле пропонує широку зелену зону, розташовану в безпосередній близькості від муніципального парку Королева Марія, місця відпочинку для тих, хто любить довгі та розслаблюючі прогулянки.

Коротка історія. У 1899 році в Бая-Маре було засновано Асоціацію музеїв Бая-Маре, утворену міською інтелігенцією, члени якої пожертвували предмети, що склали перші колекції музею Бая-Маре. Друга світова війна перервала роботу музею, який було відновлено у 1950 році, але тоді особливий акцент був зроблений на відділ історії. Лише в 1964 році було затверджено секцію етнографії та народної творчості.

Значне збільшення колекцій відділу етнографії, а також особлива цінність творів, визнана великими фахівцями у цій галузі: Танкредом Бенецуану, Борисом Здерчуком, Сільвією Здерчук, Миколою Унгуряну, Корнелом Іріміє, Джорджетою Стойкою, наклали організація етнографічного музею з екс-павільйоном. З цією метою була отримана будівля Літнього театру, яка тоді перебувала в глибокій деградації, згодом була піддана капітальному ремонту та переобладнанню для розміщення як експозиції, так і складів кафедри. Не відмовилися і від ідеї зберегти простір для вистав: сцену та амфітеатр, що вміщує близько 800 місць.

1 липня 1978 року відкрилася перша виставка основного павільйону відділу етнографії та народної творчості. Ця виставка зберігалася до 2007 року, коли було відкрито нову основну виставку: Дерево в традиційних громадах від колиски до могили.

15 серпня 1985 року після тривалих зусиль фахівців галузі та місцевої влади урочисто було відкрито секцію під відкритим небом – Сільський музей. Пам’ятки народної архітектури представляють чотири етнографічні райони повіту: Історичний Марамуреш, Чіоар, Лепуш і Кодру. 

Музей також намагався представити типи господарства за основним заняттям мешканців району походження господарства. Так, у нас є фермерські господарства з Країни Лепушулуй, господарства виноградарів із підзони Бая-Маре, плодівники з Країни Марамурешулуй тощо. Не залишилися поза увагою і технічні споруди, такі як водяні колеса, труби, вири та водяні млини.

Музей розвивався навколо дерев’яної церкви, що походить з села Чечіш (ком. Думбревіца), місцевості, що належала володінню Бая-Маре (пор. документальні свідчення 1566 року). Церква знаходиться на цьому місці (вул. Деалул Флорілор – Бая-Маре) з 1939 року і датується 1630 роком.