Колонія художників, Бая-Маре

“Колонія художників” розташована на земельній ділянці площею 13.417 кв.м. Поселення складається з творчих просторів, організованих у 5 будинках, збудованих у 1900 – 1911 – 1920 – 1968 роках, а також у сучасній будівлі, спроектованій і збудованій у 2012 році, яка називається “Пункт документації та візуальної комунікації”. У списку історичних пам’яток 2010 року він знаходиться під номером 194, під кодом MM-II-a-A-04494.

Ця мистецька установа була заснована в 1898 році з ініціативи художника і педагога Симона Голлоші (1857-1918) рішенням мерії міста Бая-Маре від 27 березня 1898 року “для заснування постійної колонії живопису в Бая-Маре”. Тоді муніципалітет в особі мера Олівера Турмана вирішив побудувати 8 майстерень, по одній для кожного з підписантів листа до міської ради Бая-Маре: Голлоші Сімона, Кароя Ференці, Бели Грюнвальда, Яноша Торми, Іштвана Реті, Оскара Глаца, Іштвана Чока, Бели Хорти. Проект не був завершений одразу, оскільки у розвитку забудови було кілька етапів, кожен з яких завершився певними будівлями, що сьогодні складають спадщину так званої Колонії художників Бая-Маре.

Так, у 1900 році на болотистій ділянці на березі річки Сасар, що була власністю міста, на території, яка на той час не була систематизована, було завершено будівництво будівлі, в якій розмістилися 2 майстерні. Майстерні були здані міською радою в оренду Іштвану Реті та Белі Грюнвальду, а в 1910 та 1911 роках на цій же території муніципалітет збудував дві нові будівлі за проектами угорських архітекторів Балінта та Ямбора. Ці 2 будівлі (школа малювання та будівля з майстернями) були завершені навесні 1911 р. Будівля школи складалася з виставкової зали, освітленої зверху скляним дахом (8х14 м) та 2 майстерень. Інша будівля, з цокольним і надземним поверхами, включала 4 майстерні, по одній кімнаті кожна, а також господарські приміщення. Того ж року існування Школи і колонії Бая-Маре було юридично оформлено створенням Товариства художників Бая-Маре.

Наступний етап у розвитку будівельної спадщини колонії відбувся після 1968 року, коли було спроектовано та збудовано 2 нові будівлі (Gf та Gf+1), в яких розмістилися 6 творчих майстерень для художніх галерей Фонду пластики Бая-Маре.

Протягом століття тут тимчасово або постійно працювали понад 3000 художників з Англії, Австрії, Чехії, Хорватії, Франції, Німеччини, Індії, Італії, Норвегії, Голландії, Польщі, Румунії, Росії, США, Словаччини, Іспанії, Швеції, України, Угорщини, Югославії, Швейцарії та Нідерландів. За хронологією, запропонованою доктором Тіберіу Алексою (1993), директором Повітового музею мистецтв Бая-Маре, Центр мистецтв Бая-Маре пройшов три окремі етапи: етап становлення (1896-1918), етап розвитку (1919-1950) і етап диверсифікації (1951 – теперішній час), що знаменує появу нових інституційних форм, а також історичних подій та фактів, які мали місце в цій галузі образотворчого мистецтва. Таким чином, спеціалізовані органи з часом охопили всі специфічні сфери мистецького життя: освіту, власне художнє виробництво, розповсюдження та публічне споживання, практику придбання та колекціонування, а також наукові дослідження та оцінку історичної мистецької спадщини. (Доктор Тіберіу Алекса)

Завдяки проекту відновлення, реалізованому в 2015-2017 роках, Центр сучасного мистецтва “Колонія художника” пропонує сьогодні багатофункціональність просторів, щоб у них можна було проводити курси та творчі заходи, конференції, масштабні актуальні культурні події. Деякі з 28 резиденцій для художників є частиною проекту обміну, в рамках якого простір “Колонії художників” стане більш динамічним і поверне собі європейський вимір. Вертикальне розташування зовнішнього простору, дуже щедрого і з рослинністю, яка дуже добре збереглася для центральної частини міста, підкреслює контраст між 6 будівлями на території і природним елементом, схожим на парк. Функція художньої галереї оптимізована, що є вкрай необхідним для мистецького центру з такою історією.

Цей культурний об’єкт представляє громаду, яка ідентифікує себе і бере участь у його визначенні. Іншими словами, Центр сучасного мистецтва “Колонія художників” стає потужним інструментом, за допомогою якого мистецька гільдія Біммера виробляє та демонструє власну ідентичність. Задуманий і створений таким чином простір є, з одного боку, дзеркалом мистецької гільдії, місцем гостинності, інтерфейсом, що дозволяє туристам познайомитися з цією локальною специфікою з міжнародним характером. Через усе, чим воно є, це місце буде передавати свою унікальність.

Фінансування цього проекту було повністю забезпечено з місцевого бюджету муніципалітету Бая-Маре, що склало приблизно 3 200 000 євро. Муніципалітет Бая-Маре відшкодував інвестиції, здійснені з місцевого бюджету, завдяки проекту фінансування Regio “Покращення культурної спадщини шляхом реставрації та реабілітації Колонії художників” за рахунок внеску Європейського Союзу за договором про фінансування № 3466/11.12.2018.