Івано-Франківський краєзнавчий музей

Відкриття Івано-Франківського краєзнавчого музею  відбулося 1 травня 1940 року в будинку на вул. Галицькій, 7. На той час в експозиції  музею були  розділи: історії, народної творчості, природи та книгозбірня. 

З 1957 року для музею передано приміщення міської ратуші (архітектор Трелі). Після ремонту, 26 квітня 1959 р., відкрито нову експозицію.

Нині Івано-Франківський краєзнавчий музей – значний науковий і культурний центр Прикарпаття. Тут розгорнуті експозиції відділів природи, історії, народного мистецтва, іконопису, виставкові зали. В структурі музею також функціонують відділи: фондів, науково-освітній, науково-методичний та 7 музеїв на правах філій, які розташовані у районах області.

Музей щороку відвідує понад 150 тис. осіб, проводиться більше 2 тисяч екскурсій, організовується  близько 60 виставок. 

Щорічно музей як науковий центр проводить 2-3 наукові конференції. 

Відділ природи

В експозиції відділу природи, яка складається з восьми розділів, подано фізико-географічну характеристику області, представлено схематичні карти (геологічна, тектонічна, палеонтологічна), геологічні профілі, стратиграфічні колонки, зразки порід та мінералів різних епох (пісковики, мерґелі, вапняки, доломіти, аргіліти, алевроліти, глини, гравеліти, конгломерати).

Палеонтологічна колекція відділу природи порівняно велика (понад 2000 одиниць). В експозиції можна побачити скам’янілості та відбитки різноманітних тварин, які жили в давні геологічні часи: губок, коралів, поліпів, брахіопод, молюсків, морських їжаків, риб. Тут є скам’янілі кістки великих ссавців: кита, мамонта, носорога, первісного зубра, гігантського оленя та інші.

У вітринах експонуються зразки корисних копалин: залізна руда, каїніт, карналіт, сильвініт, кальцит, фосфорит, гіпс, сірка, нафта, буре вугілля, озокерит, торф та інші.

Особливості рельєфу області розкрито за допомогою гіпсометричної карти і різноманітних світлин.

Схематична карта  «Гідрологічна сітка річок та водойм області» і світлини озер, ставків, водоспадів знайомлять відвідувачів з особливостями водної мережі нашого краю. 

Понад 30 відсотків території області займають ліси. В експозиції представлено зразки стовбурів різних видів дерев, зокрема тиса ягідного і сосни кедрової карпатської, які занесені до Червоної книги України.

Тваринний світ області дуже різноманітний. В експозиції – опудала риб, плазунів, птахів, ссавців.

Особливу увагу привертають ті види, які занесені до Червоної книги – це лелека чорний, журавель сірий, орел беркут, гриф, орлан-білохвіст, пугач, глухар.

Відділ археології

Матеріали експозиції відділу археології розкривають історію сучасної Івано-Франківщини від палеоліту до X ст. н. е. 

Тут представлено зразки керамічного посуду однієї з найдавніших неолітичних культур Європи – культури лінійно-стрічкової кераміки, які виявили дослідники у придністровській зоні. Унікальними є залишки обвуглених зерен пшениці, знайдених на поселенні в с. Незвиську Городенківського району, які свідчать про культивування зернових у регіоні. Підтвердженням цього є знахідки кам’яних серпів та сокир, рогових мотик періоду неоліту.

У музеї також можна побачити рідкісний скарб крем’яних пластин, знайдених у м. Івано-Франківську, який складається з великої кількості пластин і нуклеусів. 

Цікавими є збірки теракотової антропоморфної та зооморфної пластики. Це глиняні статуетки, скульптурки, які зображають сакральну істоту в образі людини та тварини.

В епоху бронзи Прикарпаття заселяли численні племена різних культур: шнурової кераміки, комарівської, Ноа, фракійського гальштату. В експозиції міститься характерна кераміка цих культур.

Унікальною є музейна колекція виробів з бронзи, а також кам’яних ливарних форм. Збірка бойових сокир-кельтів – одна з найбагатших колекцій в Україні. Військове спорядження доповнюють майстерно виконані бронзові наконечники списів та меч. Рідкісним експонатом є наконечник списа, виготовлений із кремнію.

Окрасою експозиції є набір бронзових прикрас у повному комплекті – спіралеподібні та пластинчасті браслети, шпилька, гривна (масивна шийна прикраса), обручі із с. Новоселівки Городенківського району Івано-Франківської області.

Відділ історії

Експозиція відділу історії охоплює період  від найдавніших часів до кінця ХХ ст. і знайомить  відвідувачів з історією виникнення та розвитку Галицько-Волинської держави. 

Серед археологічної колекції музею унікальними вважаються знахідки, виявлені під час розкопок літописної Галичиної могили: бойові сокири, меч, ніж, а також фрагмент дерев’яного позолоченого щита.

Найбільшого розвитку Галицьке князівство досягло за часів князя Ярослава (1152-1187), якого за розум та мудру політику народ прозвав «Осмомислом», себто «мудрим князем». У музеї зберігається унікальний експонат доби Галицько-Волинської держави – кам’яний саркофаг (труна) в якому було поховано князя Ярослава Осмомисла. Саркофаг знайшов  відомий  археолог Ярослав Пастернак у 1936 році при розчищенні фундаменту однієї з найбільших сакральних споруд того часу – Успенського собору (територія сучасного с. Крилос).

У вітринах представлено археологічні знахідки з княжого Галича: унікальні бронзові іконки, хрестики-енколпіони ХІІ-ХІІІ ст., формочки-тигельця, керамічні плитки з Успенського собору. Цінними є фрагменти тканин, гаптованих золотою ниткою, а також срібна гривна.

Стародавній Галич був значним  ремісничим і торговим центром. Про це свідчать вироби галицьких ремісників, знайдені під час археологічних розкопок. У вітринах експонуються ковальські вироби: серп, ніж, окуття лопат, бойові сокири, підкови, ножиці, наконечники стріл, пряжки, шпори, жіночі прикраси ХІ-ХІІ ст.: намиста, коралі, фрагменти скляних браслетів, кістяні та рогові вироби, ювелірні прикраси з бронзи  і  срібла. Поряд з розвитком ремесла розвивалась і внутрішня торгівля. Предметами торгівлі були: збіжжя, мед, віск, хутро, зброя, жіночі прикраси. Про зв’язок галицьких купців з арабськими країнами свідчить скарб арабських монет (дирхемів), знайдений у 1948 році в селі Крилосі Галицького району у глиняному глечику. 

В експозиційних залах відділу історії можна побачити західноєвропейську і козацьку зброю, атрибути гетьманської влади, люльки ХVІІ-ХVІІІ ст. та інші пам’ятки, що висвітлюють події козацької доби.

Численні стародруки знайомлять відвідувачів з розвитком книгодрукування. На території  нашого краю  функціонували  дві друкарні: Стратинська та Крилоська, які належали  Федорові і Гедеону Балабанам. 

У одному з експозиційних залів  висвітлено  історію заснування та розвитку міста Станиславова (Івано-Франківська). До уваги відвідувачів макет Станиславівської фортеці середини ХVІІІ ст., символічний ключ м. Станиславова,  знаряддя праці, речі побуту 30-х років ХХ ст. та інші цікаві експонати. 

Окремо в експозиції представлено тему «Рух опришків». У вітринах – зброя опришків (пістолі австрійський та гуцульський, рушниця гуцульська, прикраси гуцулів, тобівка (сумка), черес (пояс), копії та оригінали здокументів.

Численні документальні та речові матеріали  висвітлюють  період Австро-Угорської імперії, першої Світової війни та Західно-Української Народної Республіки. 

Історія визвольного руху висвітлена документальною постійно діючою виставкою «З історії нескорених».

 Відділ народного мистецтва

 Експозиція відділу репрезентує: Бойківщину, Гуцульщину, Опілля та Покуття.

 Для огляду відвідувачів представлені найкращі зразки різьблення і випалювання на дереві, художня обробка металу, вироби із шкіри, кераміка, вишивка, ткацтво та писанки.

Особливу зацікавленість у відвідувачів викликають твори різьбярів родини Шкрібляків та Корпанюків, В. І. Кабина, В. В. Гуза, Я. В. Тонюка, М. І. Грепиняка, майстра художнього випалювання на дереві І. Ю Грималюка. 

Гуцульська кераміка:  вази, тарілки, фруктівниці, плескачі, п’ятисвічники, скульптура малих форм,  представлена роботами провідних майстрів-гончарів – П. І. Цвілик,  Н. В. Вербівської,  Ю. О. Ілюка, В. І. Джуранюк,  Я. К. Угринюк,  Є. П. Зарицької,  Я. І. Зарицького. 

Викликають зацікавлення вироби з металу та шкіри: топірці, келефи, лускоріхи, кресала, люльки, згарди, прикрашені металом сумки, череси, тобівки,  ташки, пояси, шкіряні гаманці, скриньки для прикрас, кулони, постоли. Це роботи знаних майстрів М. В. Вінтоняка, М. Ю. Пращук, М.У. Книшук, А. М. Кісиличук.

У відділі експонуються інтер’єрні тканини: килими, гобелени, верети, штори, створені відомими майстрами художнього ткацтва – Г. В. Василащук, П. П. Борук, О. Ф. Турецькою.

Значне місце в експозиції займають колекції одягу, писанок, герданів, плетенок, силянок.

Не може оминути уваги відвідувача й інтер’єр «гуцульської хати».

Відділ «Міський побут кінця ХІХ поч. ХХ ст»

Потрапивши у перший зал даного відділу відвідувач зможе поринути в атмосферу розкошів палацу Яблоновських, що знаходився в Бурштині. Тут представлені меблі, інкрустовані цінними породами дерева, з різьбленими деталями переважно барокового стилю.

В наступних залах можна побачити не менш вишукані різьблені меблі (шафи, комоди, письмові столи), а також предмети письмового та столового вжитку.

Відділ сакрального мистецтва

Зала сакрального мистецтва представляє відвідувачам колекцію старовинних ікон, скульптури, ритуальних релігійних речей XVIII-XX ст. Багато з представлених експонатів пройшли важкий шлях, оскільки зазнали нищівних втручань в час радянської влади, коли все духовне заборонялося і панував культ атеїзму. Завдяки клопіткій роботі працівників відділу реставрації музею ці твори мистецтва і культові речі отримали нове життя. Уже понад два десятки років у музеї діє проект «Врятуймо скарби разом!», метою якого є залучення громадськості до збереження та реставрації музейних творів. Результати проведених робіт презентуються у експозиції музею.

Однак військова агресія Росії внесла корективи в роботу музею і найцінніша сакральна колекція була захована працівниками до запасників, аби вберегти її від можливого пошкодження та руйнування. Зала сакрального мистецтва була зачинена до 28 липня 2022 р. А цього дня в Івано-Франківському краєзнавчому музеї відбулося відкриття Арт проєкту «БОГ МІЖ НАМИ! ПЕРЕМОЖЕМО РАЗОМ!». Ця виставка поєднала в собі деякі сакральні твори, дитячі малюнки, художні твори сучасних митців.